RouterOS v7 Routing

RIP (Routing Information Protocol) v2 / v7

Класичний Distance-Vector протокол динамічної маршрутизації. Ідеальний для простих мереж, слабких процесорів роутерів, спадкового обладнання та шлюзів IP-телефонії. Вичерпний опис, порівняння з OSPF/BGP та автоматична генерація конфігурації RouterOS v7.

Принцип роботи RIP «на пальцях»
Алгоритм Беллмана-Форда (Distance Vector)

Якщо OSPF будує в голові повну топологічну карту доріг усієї країни (Link-State), то RIP працює як дорожні вказівники на перехрестях: «До Києва 2 переходи, поверни праворуч». Роутер знає лише напрямок (Next-Hop) і відстань (Метрику).

Метрика Hop Count (Кількість стрибків):

Метрика RIP — це просто кількість роутерів на шляху. Якщо маршрут іде через 2 роутери, його метрика = 2.

⚠️ Ліміт: максимум 15 хопів! Метрика 16 означає «Мережа недосяжна» (Unreachable).
⏰ Таймаути RIP:
  • Update Timer (30 сек): кожні 30 секунд роутер надсилає повну таблицю сусідям на Multicast-адресу 224.0.0.9 (UDP порт 520).
  • Timeout Timer (180 сек): якщо сусід мовчить 180 сек, маршрут позначається як мертвий (метрика 16).
  • Garbage Collection (120 сек): час перед остаточним видаленням мертвого маршруту з пам'яті.
Захист від мережевих петель
Як RIP уникає нескінченних кілець трафіку
1. Проблема Count to Infinity (Рахунок до нескінченності):

Без спеціальних механізмів, якщо мережа впаде, роутери А і Б перекидали б пакет один одному, збільшуючи лічильник переходів: 2, 3, 4... аж поки не зависне мережа. Завдяки обмеженню в 15 хопів лічильник зупиняється на 16 і пакет знищується.

2. Split Horizon (Розщеплений горизонт):

Правило залізної логіки: «Ніколи не розповідай сусіду про маршрут через той самий порт, через який ти сам про нього дізнався». Якщо Роутер А дізнався про мережу від Роутера Б, він не анонсує її назад Роутеру Б.

3. Poison Reverse (Отруйний зворот):

Більш надійний варіант Split Horizon: замість мовчання, роутер явно надсилає назад маршрут із метрикою 16 (недосяжний), щоб сусід гарантовано не думав, що тут є альтернативний шлях.

Порівняння: RIP vs OSPF vs BGP
Коли і який протокол слід обирати для вашої інфраструктури
Характеристика RIP v2 OSPF v2/v3 BGP (eBGP/iBGP)
Тип алгоритму Distance Vector (Беллмана-Форда) Link-State (Дейкстра SPF) Path Vector (Атрибути шляху)
Метрика вибору шляху Кількість хопів (1–15) Вартість (Cost, пропускна здатність) AS-Path, Local Pref, MED, Weight
Швидкість збіжності Повільна (30–180 сек) Миттєва (< 1 сек) Помірна (секунди або десятки сек)
Навантаження на CPU/RAM Мінімальне (< 1 МБ RAM) Середнє (розрахунок дерева) Високе (до 2–4 ГБ для Full View)
Максимальний розмір До 15 роутерів Тисячі роутерів (розбивка на Area) Увесь світовий Інтернет (> 950,000 маршрутів)
Коли застосовувати? • Дуже прості ланцюжки роутерів
• Слабке "залізо" (hEX lite, mAP)
• Старі VoIP-шлюзи або спадкові АТС
• Локальні корпоративні мережі
• Офіси, склади, кампуси
• Основний протокол IGP
• Зв'язок з провайдерами (ISP Uplink)
• Обхід блокувань (Antifilter)
• Великі L3 дата-центри (Clos Fabric)

Генератор конфігурацій RIP для RouterOS v7

Налаштування екземпляра `/routing/rip`, шаблонів інтерфейсів та безпеки
1. Параметри екземпляра (Instance)
2. Інтерфейси та Безпека (MD5)
Через кому. По цих портах надсилаються та приймаються пакети RIP UDP 520.
Порти LAN. Підмережа оголошується сусідам, але пакети RIP у локальну мережу НЕ надсилаються (захист від спаму).
Має бути абсолютно однаковим на всіх роутерах-сусідах.